Педрада-круглий стіл. Здорові діти - здорове майбутнє
Тема: Здорові діти - здорове майбутнє.
Мета: визначити можливості, умови та основні
напрямки вдосконалення педагогічної діяльності з формування здорового способу
життя учнів.
Форма проведення: круглий стіл з практичною роботою.
Завдання:
1) виявити та проаналізувати стан здоров'я учнів і
педагогів;
2) вивчити досвід роботи установи з використання
здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі;
3) розробити та колективно обговорити положення про
шкільні конкурси «Найбільш здоровий клас» і «Спортсмен року»;
4) визначити можливості, умови та основні напрямки
вдосконалення педагогічної діяльності з формування здорового способу життя
учнів в школі.
Порядок денний .
1. Організація роботи школи з формування здорового
способу життя та зміцнення здоров'я учнів (директор школи).
2. Створення умов для здоров’язбереження та особистісного
розвитку учнів (заступник директора з НВР).
3. Охоплення учнів гарячим харчуванням
(педагог-організатор школи).
4. Аналіз анкет (гол. МО класних керівників).
5. Розробка програм «Найбільш здоровий клас», «Спортсмен
року».
Хід педради:
1.
Виступ директора школи:
Здоров'я людини - проблема досить актуальна для всіх
часів і народів, а в даний час вона стає першорядною.
У статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я, здоров'я
визначається як "Стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя ", а
не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Здоров'я у всі часи вважалося
вищою цінністю, основою активного творчого життя, щастя, радості і благополуччя
людини.
Актуальність теми здорового способу життя підтверджують і
статистичні показники. За даними фахівців НДІ гігієни та охорони здоров'я дітей
та підлітків, в останні роки намітилися такі негативні тенденції - фізіологічно
зрілими народжуються не більше 14 % дітей, значно знизилося число абсолютно
здорових дітей (їх залишається не більше 10-12 %). Актуальна тема здорового
способу життя і для людей нашого села.
Дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених
встановлено, що здоров'я людини лише на 7 - 8 % залежить від успіхів охорони
здоров'я і на 50 % від способу життя.
В даний час актуальність здорового способу життя зростає.
Причин кілька, але найсуттєвіша з них, як я вже казала, - це погіршення
здоров'я населення країни.
Сьогодні ми поговоримо про здоровий спосіб життя. Це
якість необхідно виховувати в дітях. Підготовка до здорового способу життя має
стати пріоритетним напрямом у діяльності кожного освітнього закладу.
Кожна людина прагне прожити своє життя довго і щасливо.
Але чи все ми робимо для цього? Давайте проаналізуємо наш звичайний день:
вранці мало хто робить зарядку, не по режиму харчуємося; сваримося з друзями та
близькими, нервуємо, вечорами відпочиваємо біля комп'ютера або телевізора. Не
всі, але багато хто проводить свій день подібним чином. Природно, що у нас
з'являються хвороби, нервові розлади, проблеми в школі, на роботі і в сім'ї.
Що таке здоровий спосіб життя? Кожна людина розуміє це по
- різному. Тому до себе люди ставляться по - різному. Але так як в основі
всього лежить здоров'я, то переважна більшість намагається його зберегти, бо це
найцінніше, що є у людини. Недарма ж кажуть, що «здоров'я до того переважує всі
блага життя, що воістину здоровий жебрак щасливіший хворого короля » ( Артур
Шопенгауер ) .
Давайте ми з вами згадаємо, що ж таке ЗСЖ ?
Поняття «здоровий спосіб життя» однозначно поки ще не
визначено.
Я наведу один з варіантів:
«Здоровий спосіб життя - це система розумної поведінки
людини (помірність у всьому, оптимальний руховий режим, загартовування,
правильне харчування, раціональний режим життя і відмова від шкідливих звичок)
на фундаменті моральних і національних традицій, яка забезпечує людині фізичне,
душевне, духовне і соціальне благополуччя в реальному навколишньому
середовищі».
Складові здорового способу життя - це: емоційне
самопочуття, харчування, навколишнє середовище, інтелектуальне самопочуття,
духовне самопочуття, фізично активне життя, гігієна організму, загартовування,
відмова від шкідливих звичок.
На жаль, здоровий спосіб життя займає поки далеко не
перше місце в ієрархії потреб і цінностей дитини , але якщо ми навчимо дітей з
раннього віку цінувати, берегти і зміцнювати своє здоров'я і будемо особистим
прикладом демонструвати здоровий спосіб життя, то можна сподіватися, що
майбутні покоління будуть більш здорові і розвинуті не тільки особистісно,
інтелектуально, духовно, а й фізично.
Звернутися до теми «шкільного» здоров'я змушує саме
життя: погіршення здоров'я підростаючого покоління досягло масштабів
національної проблеми. Великою проблемою освітнього процесу є швидка
стомлюваність учнів, низька рухова активність.
Чому це відбувається? Мабуть, вся справа в тому, що
дорослі помилково вважають: для дитини найважливіше - це добре вчитися. А чи
можна добре вчитися, якщо у тебе болить голова, якщо твій організм ослаблений
хворобою? Нас, вчителів, це орієнтує, перш за все, на постійний пошук відповіді
на питання: як викликати в учнів бажання бути здоровим, як стимулювати інтерес
учнів до здорового способу життя. Що потрібно зробити, щоб школа, як
найважливіший соціальний інститут, внесла гідний внесок у вирішення проблеми
здоров'я школярів? Які є способи профілактики стомлюваності в учнів в умовах
сучасного уроку? Відповідь на це питання нам потрібно спробувати знайти.
У нашій школі навчаються 68 дітей.
Результати моніторингу здоров'я свідчить про те, що 1/3
частина учнів страждає хронічними захворюваннями, велика частина захворювань
пов'язана з порушенням зору, травного тракту, органів дихання та хвороби
кістково-м'язової системи.
Викликає занепокоєння і те, що прийшли першокласники, які
вже мають хронічні захворювання.
Збереженню та
зміцненню здоров'я учнів сприяють наступні моменти в організації навчання і
виховання дітей в нашій школі:
1) проведення диспансеризації учнів (за графіком);
2) облік санітарно-гігієнічних вимог при складанні
розкладу навчальної та позашкільної роботи;
3) обов'язкова ранкова зарядка;
4) організація гарячого харчування;
5) проведення спортивних заходів.
При відвідуванні
уроків було виявлено, що вчителями дотримуються такі критерії здоров’язбереження,
як:
- раціональне використання видів діяльності: від 4-х до
7-ми, середня тривалість яких не більше 10 хвилин;
- раціональна на уроці і кількість видів викладання:
словесний, наочний, самостійна робота, практична робота;
- наявність на уроці робіт, в яких учні мають можливість
висловити свою думку, проявити самостійність (самостійна робота, робота в
групах, в парах, рольові ігри);
- психологічний клімат на уроці практично завжди на
достатньому рівні (похвала, підтримка, змагальний момент, взаємовідносини
вчителя з учнями будуються на принципах довіри і вимогливості).
Аналіз практики
навчально-виховної роботи в нашій школі свідчить про те що, достатньо широкого
поширення набула технологія диференційованого навчання, що припускає виділення
в класі груп учнів відповідно до їх рівнів інтелектуального розвитку.
Накопичено досвід використання тестів різнорівневого характеру. Такий підхід
сприяє формуванню позитивних, пізнавальних мотивів у дітей, зниження рівня
тривожності, в учнів спостерігається зростання задоволеності результатами своєї
праці. Вчителі вводять в практику захист проектів, який дозволяє індивідуалізувати
навчання, підвищувати його соціальну значимість.
На уроках приділяється багато уваги оздоровчим моментам (
фізхвилинки, релаксація тощо) .
Виховання шанобливого ставлення до здоров'я необхідно
починати з раннього дитинства. На думку фахівців - медиків, 75% всіх хвороб
людини закладено в дитячі роки. І педагог може зробити для здоров'я вихованця
школи не менше, аніж лікар.
Здоров'я дітей – це загальна проблема медиків, педагогів
і батьків. І рішення цієї проблеми залежить від впровадження в школу
здоров'язберігаючих технологій. Під здоров'язберігаючими освітніми технологіями
в широкому сенсі слова слід розуміти всі ті технології, використання яких в
освітньому процесі йде на користь здоров'я учнів.
Мета здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання –
забезпечити школяреві можливість збереження здоров'я за період навчання в
школі, сформувати у нього необхідні знання, вміння та навички щодо здорового
способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті.
Можна вважати, що здоров'я учня в нормі, якщо:
Ø у фізичному плані – здоров'я дозволяє йому справлятися з
навчальним навантаженням, дитина вміє долати втому;
Ø в соціальному плані – він комунікабельний, товариський;
Ø в емоційному плані – дитина урівноважена, здатна
дивуватися і захоплюватися;
Ø в інтелектуальному плані – учень проявляє хороші розумові
здібності, спостережливість, уяву, самонавчання;
Ø в моральному плані – він визнає основні загальнолюдські
цінності.
Важлива правильна здоров'язберігаюча організація
навчального процесу, а саме:
1) Включення до мети уроку елементів оздоровчої
спрямованості, як в організації, так і в змісті.
2) Відстеження відповідності санітарно-гігієнічних умов
навчання вимогам СЕС: чистота в класі, оптимальність світлового, повітряного та
теплового режимів та інше.
3) Побудова уроку з урахуванням динамічності учнів, їх
працездатності.
4) Забезпечення інтересу до предмету й уроку, їх
привабливості (поєднання новизни і звичного, інтриги уроку і традиційних його
елементів, виклад правил гри,…)
5) Забезпечення оптимального співвідношення між фізичним
і інформаційним обсягом уроку без інформаційного перевантаження учнів.
6) Забезпечення на уроці оптимального темпоритму,
правильного співвідношення між темпом та інформаційною щільністю, з
обов'язковим урахуванням фізичного стану і настрою учнів.
7) Проведення на кожному уроці фізкультхвилинок і пауз
загального та спеціального впливу.
8) Постійна увага до охорони зору: розсадження учнів з
урахуванням стану їхнього зору, своєчасна корекція освітлення у класі,
проведення вправ з гігієни зору та інше.
9) Дотримання норм обсягу домашніх завдань, передбачених
СЕС.
10) Сприятливий емоційний настрій.
11) Різноманітність форм навчальної діяльності.
Як підібрати здоров'язберігаючі засоби?
Для включення всіх учнів у навчальну діяльність з
освоєння досліджуваного матеріалу необхідно пам'ятати: один і той же навчальний
матеріал може бути представлений декількома засобами навчання (друковані
видання, аудіо - відео та інше), кожне з яких володіє своїми дидактичними
можливостями. Тому здоров'язберігаючі засоби необхідно підбирати так, щоб діти
змогли включитися в роботу відповідно до індивідуальних можливостей, при цьому
«візуали» змогли б побачити, «кінестети» - відчути, «аудіали» - почути. Засоби
навчання повинні знімати фізичну напругу і втому; включати учнів у діяльність з
освоєння предметного змісту своєї зовнішньої привабливості.
Позначимо основні фактори, їх 8, що впливають на
формування здоров'я школярів, пов'язані з освітнім процесом:
1. Обсяг навчального навантаження (повинен відповідати
віковим та індивідуальним можливостям школярів).
2. Розклад уроків,
розподіл навантаження по днях. Розклад має бути максимально наближений до
санітарно-гігієнічних вимог, зручним для дітей.
Тижневе навантаження працездатності виглядає наступним
чином: у понеділок відбувається укорінювання у навчальний процес. Вівторок та
четвер для 1-5 класів, а середа і четвер - для 6-9 класів - дні оптимальної
працездатності. Найбільш низький рівень працездатності в п'ятницю.
Денна динаміка працездатності: у школярів молодших класів
- на першому уроці працездатність досить низька, так як відбувається укорінювання
в навчальний процес. Період відносно стійкого стану працездатності
спостерігається в учнів на 2 і 3 уроках. З 4 уроку - зниження працездатності,
найнижчий рівень працездатності спостерігається на останніх уроках. У старших
класах на 5 уроці, завдяки включенню компенсаторних механізмів, можливе
підвищення працездатності, а на 6 уроці - різке падіння.
3. Організаційно-педагогічні умови проведення уроку.
• Раціональність уроку повинна бути не менше 60 %, не
більше 80 %.
• Кількість видів навчальної діяльності на уроці має бути
від 4 до 7.
• Тривалість видів діяльності не більше 10 хвилин, а в
першій ступені - 5 хв..
• Число видів викладання - не менше 3 (словесний, наочний,
аудіовізуальний).
• Наявність фізичної або емоційної розрядки (мінімум 2).
• Чергування пози учня.
4. Забезпечення інтересу до предмета.
5. Психологічний клімат (переважання позитивного емоційного
клімату).
6. Стиль педагогічного спілкування (демократичний, гуманний).
7. Використання активних методів навчання.
8. Особистісна і психологічна особливість вчителя, його
характер.
З метою усунення перевантаження учнів при виконанні
домашнього завдання:
1. Керуватися тимчасовими рамками, встановленими СЕС. З цією
метою координувати обсяг домашнього завдання з іншими вчителями - предметниками.
2. Попереджати зайве збільшення обсягу домашнього завдання,
яке може призвести до перевантаження учнів.
З цією метою
уникати:
а ) завдань, розрахованих лише на механічну роботу
нетворчого характеру;
б) громіздких завдань, що віднімають багато часу (д/з не
повинні перевищувати 1/3 класної роботи);
в) розраховувати тільки на ті ЗУНи, якими учень реально
володіє;
г) не переоцінювати здібностей учнів працювати в
прискореному темпі;
д) не давати завдань, про порядок і прийоми, виконання
яких в учнів немає ясних уявлень;
е) дотримуватися головної тенденції сучасної школи –
доводити обсяг домашнього завдання до розумного мінімуму шляхом максимального
використання навчального часу на уроці.
Робота вчителя характеризується постійними
нервово-емоційними навантаженнями, психоемоційним напруженням.
Проблема здоров'я педагогів має певну специфіку. Яке
відношення педагога до свого здоров'я? Чи грамотний він у питаннях здоров'я? Чи
веде здоровий спосіб життя?
Нездоровий вчитель не може забезпечити учням необхідний
рівень уваги, індивідуальний підхід. Він не може займатися і вихованням
культури здоров'я школярів, тому що в цій роботі необхідний особистий приклад.
Негаразди психологічного здоров'я, деформація особистості педагога, прояви
синдрому вигорання самим безпосереднім чином впливають на здоров'я учнів .
Попередити хворобу – завжди легше, ніж її потім лікувати. Професійних деформацій,
«вигорання», стресів можна уникнути, але це вимагає щоденних, цілеспрямованих
зусиль.
Таким чином, сучасний рівень цивілізації та культури
висуває в число найважливіших для людини завдань – самому навчитися не хворіти,
бути здоровим.
Здоров'я і добре психофізичний стан як стиль життя - це
філософія людей, які не хочуть бути пасивними і сприймати як неминуче хвороби.
Це стиль життя для тих, хто бореться з факторами ризику, зберігає і зміцнює
свою життєздатність.
Таким чином, наша роль полягає в тому, щоб виробити у
кожного учня ставлення до здоров'я як до головної людської цінності.
Як вже було зазначено, педагогами школи накопичено певний
досвід щодо прищеплювання учням здорового способу життя, але очевидно те, що
поодинці, жоден педагог не зможе досягти позитивного результату. Ефективність
роботи з формування здорового способу життя в учнів буде залежати від того, як
ми зможемо побудувати систему співпраці соціуму, школи і сім'ї, наскільки всі
учасники будуть прагнути до спільної мети – збереження здоров'я дитини.
Стародавні лікарі казали , що людина є «храм здоров'я та
краси» (Маймонід). І про те, щоб цей храм був чистим,
красивим і здоровим, повинна піклуватися сама людина – охоронець свого храму.
На закінчення хочеться ще раз сказати: «Дбайте про
здоров'я дітей. Привчайте своїх учнів до здорового способу життя. Будьте для
них яскравим прикладом, включайте фізкультхвилинки і динамічні паузи, слідкуйте
за чистотою повітря в класі, температурним режимом, що прямо впливає на
здоров’я учнів».
2 . Виступ заступника
директора з НВР :
Результати проведеного напередодні педради
мікродослідження свідчить про те, що 1/ 4 частина учнів страждає хронічними захворюваннями,
велика частина захворювань пов'язана з порушенням зору і нервово-психічними
відхиленнями.
Найбільш поширені перенесені захворювання респіраторні та
інфекційні. Викликає занепокоєння і те , що прийшли першокласники, які вже
мають хронічні захворювання.
Види захворювань:
зниження рівня зору і слуху, дефект мови, сколіоз, порушення постави,
відставання у фізичному розвитку, плоскостопість, нервово-психічні
захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту, захворювання сечовивідної
системи, алергічні захворювання.
3 . Виступ педагога
- організатора школи про охоплення учнів гарячим харчуванням
4 . Виступ голови
МО класних керівників щодо аналізу
анкет, заповнених батьками
Серед батьків було проведено анкетування. Анкета
складалася з таких питань:
1) Часто хворіє ваша дитина?
2) Чи ведете ви здоровий спосіб життя?
3) Скільки часу відпочиває ваша дитина?
4) Скільки часу йде на підготовку домашнього завдання?
5) Які захворювання перенесла дитина раніше?
6) Чи вживає ваша дитина алкоголь , курила або курить в
даний час?
Було опитано 28 батьків або 40 % відсотків від загальної
кількості.
82,9 % батьків стверджують, що їхні діти рідко хворіють,
84 % батьків ведуть здоровий спосіб життя. У середньому діти гуляють 1.5-2
години, але є окремі приклади, що на прогулянку йти по 7-9 годин.
На підготовку домашнього завдання витрачається 1,5
години, є діти у яких іде по 4-6 годин. 3,5 % дітей пробували алкоголь, 5%
дітей палить або намагалися курити.
Діагностика була проведена і серед педагогічних працівників.
З питань анкети були опитані всі вчителі, які розділилися на 4 групи:
1 група - проблеми здоров'я цілком вирішувані -25 %.
2 група - потрібно серйозно зайнятися своїм здоров'ям -38
%.
3 група - є хронічні захворювання -28 %.
4 група - є серйозні проблеми зі здоров'ям -9 %.
Переважаючі захворювання у вчителів:
- Стомлюваність -80%.
- Дратівливість -58%.
- Тиск -76%.
- Серцево-судинні захворювання - 47%.
- Нервові захворювання -38 %.
- Захворювання травної системи - 52 %.
Статистика показує , що за останніх 3 роки здоров'я
учителів не стало краще.
5 . Практична
частина педради.
Заступник директора пропонує розділитися на 3 групи і
зайнятися розробкою проектів.
1 група – розробка положення конкурсу «Найбільш здоровий
клас».
2 група - перелік конкретних справ і заходів, спрямованих
на реалізацію програми «Здоров'я».
3 група - розробка положення шкільного конкурсу «Спортсмен року».
Кожна група протягом 15-20 хвилин вирішувала поставлене
завдання і представила проекти та положення.
Рішення педради:
Ø Скоординувати роботу педагогічного колективу у
відповідності з програмою розвитку школи «Здорова дитина – здорова нація».
(Заступники директора з НВР, керівники МО).
Ø Керівникам предметних МО планувати проведення відкритих
уроків з використанням здоров'язберігаючих технологій.
Ø Почати роботу по створенню банку методичних розробок
уроків і позакласних заходів з використанням здоров'язберігаючих прийомів і
методів.
Ø Класним керівникам систематично проводити моніторинг та
створити банк даних рівня фізичного і психічного здоров'я учнів з проведенням
аналізу захворювань та їх динаміки.
Ø Провести батьківські збори «Виховуємо здорову дитину» із
запрошенням фахівців.
Ø Провести відповідно до розроблених положень конкурси:
«Найбільш здоровий клас» і «Спортсмен року».
Ø На загальношкільних і класних батьківських зборах
провести цілеспрямовану роботу з батьками з питань охорони і зміцнення здоров'я
дітей та профілактики куріння, випадків вживання наркотиків, спиртних напоїв.
Привчайте своїх учнів до здорового способу життя.
Будьте для них яскравим прикладом.
Література:
1.
В.
Л. Грубняк, Фізична культура, «Ранок», 2007.
2.
Готуємося до
педради / Упоряд. І. Рожнятовська. – К. , 2003.
3.
Алгоритм
вивчення стану
викладання та рівня знань учнів «Все для вчителя» № 1, 1999р.
Класна розробка!
ОтветитьУдалить